Обжалование налоговых уведомлений-решений = иск имущественного характера

Письмо ВАСУ от 18.01.2012 г. N 165/11/13-12К такому выводу пришел ВАСУ в своем письме от 18.01.2012 г. N 165/11/13-12. По мнению ВАСУ «реализация таких решений (НУРов) может приводить к уменьшению или увеличению имущества лица. Соответственно обжалование такого решения направлено на защиту нарушенного права в публично-правовых отношениях в целях сохранения надлежащего лицу имущества.» Обоснование для своих выводов ВАСУ нашел в решении Европейского суда по правам человека от 14 октября 2010 года по делу «Щекин против Украины», в котором, якобы усматривается, что «увеличение налоговым органом обязательств лица по налогу является вмешательством в его имущественные права«.

Таким образом, за обжалование налоговых уведомлений-решений придется платить. Судебный сбор по искам имущественного характера в административных судах на данный момент составляет 1% от суммы иска, но не менее 107,5 и не более 2 150,0 грн.

Последние 2 тысячи лет имущественными считались иски,  связанные с владением, распоряжением или пользованием имуществом, направленные на нарушение имущественных прав путем компенсации ущерба и возвращения вещи (аctiones rei persecutoriae, poenales, mixtae). ВАСУ сумел увидеть их по-новому.

ВАСУ проигнорировал тот факт, что в случае обращения налогоплательщика в суд с иском о признании недействительным решения налогового органа, денежное обязательство считается несогласованным до решения суда (п. 56.18 НКУ). Таким образом, до принятия решения судом, ни о каком уменьшении, а тем более увеличении имущества лица речь не идет. Оспаривается правомерность (законность) решения налогового органа, не более того. Продолжая логику ВАСУ, иски об отмене и признании недействительными решений субъекта властных полномочий, в случае их удовлетворения, должны считаться неимущественными, т.е. в этом случае они не коим образом не приводят к «к уменьшению или увеличению имущества лица«.

Письмо ВАСУ см. ниже.

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 18.01.2012 р. N 165/11/13-12

Головам апеляційних адміністративних судів

У зв’язку з надходженням до Вищого адміністративного суду України звернень адміністративних судів про надання роз’яснення щодо застосування підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» повідомляється таке.

Відповідно до зазначеної норми за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

При визначенні характеру адміністративного позову як майнового судам необхідно враховувати таке.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Окремі рішення, прийняті суб’єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов’язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов’язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача — суб’єкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Цей лист пропонуємо довести до відома суддів місцевих та апеляційних адміністративних судів.

Голова суду І. Темкіжев

Письмо взято с сайта «Профи-Винс«

Добавить комментарий