Производство и торговля ювелирными изделиями и единый налог 2012

Производство и торговля ювелирными изделиями и единый налог 2012Налоговый кодекс  содержит запрет для плательщиков единого налога на осуществление следующих видов деятельности: добычу, производство, реализацию драгоценных металлов и драгоценных камней, в том числе органического происхождения (пп. 4 пп. 291.5.1 НКУ).

Возникает вопрос, запрещены ли плательщиками единого налога — физическим лицам производство и продажа ювелирных изделий (с использованием драгоценных металлов и камней)?

ГНСУ в письме от 19.01.2012 г. N1255/6/17-216 ссылается на определения Закона «О государственном регулировании добычи, производства и использования драгоценных металлов и драгоценных камней…» (от 18.11.1997 N637/97-ВР). В понимании Закона драгоценные металлы и камни являются таковыми в любом виде, в том числе и в изделиях. Соответственно, ГНСУ делает однозначный вывод о том, что производство и продажа ювелирных изделий являются запрещенными видами деятельности для плательщиков единого налога — физических лиц.

Минфин в письме от 19.01.2012 г. N 31-08160-10-18/1122 также ссылается на определения Закона N637/97, а также на КВЭД 009:2005. И хотя никакого однозначного суждения письмо не содержит, из текста можно сделать вывод, что производство и реализация ювелирных изделий относится к иным подклассам КВЭД нежели  добыча, производство и реализация драгоценных металлов и драгоценных камней.

Была некоторая надежда, точку в данной дискуссии поставит письмо Комитета ВР Украины по вопросам финансов, банковской деятельности, налоговой и таможенной политики от 27.01.2012 г. N 04-39/10-83. Комитет, как и Минфин, исходит из того, что подклассы КВЭД для драг-металлов и драг-камней не включают в себя подклассы для ювелирных изделий. Но в отличие от Минфина, Комитет высказывает однозначное мнение: производство часовых корпусов из драгоценных металлов (КВЭД 33.50), производство ювелирных изделий из драгоценных металлов (36.22), а также оптовая и розничная торговля часами и ювелирными изделиями (КВЭД 51.52.4, 51.56.0, 52.12.0, 52.48.2) не являются запрещенными видами виды деятельности для плательщиков единого налога — физических лиц. Осуществление указанных видов деятельности и указание соответствующих кодов КВЭД в заявлении, по мнению Комитета, является достаточным основанием для применения упрощенной системы.

Однако из более позднего письма ГНСУ от 06.02.2012 г. N 3443/7/17-1217 становится очевидным, что налоговики не прислушались к аргументам Комитета. ГНСУ указывает на то, что КВЭД ДК 009:2005, утвержденный Приказом Госпотребстандарта Украины от 26 декабря 2005 года N 375, в Министерстве юстиции Украины не зарегистрирован. Кроме того, «Классификатор…., согласно письма Госстатистики Украины от 30.12.11 г. N 14/3-12/636, имеет преимущественно статистическое назначение и методологические основы применения». Возникает вопрос, почему же НКУ требует указания кода деятельности по КВЭД ДК 009:2005 в заявлении о применении упрощенной системы?

Письма ГНСУ от 19.01.2012 г. N1255/6/17-216 и от 06.02.2012 г. N 3443/7/17-1217, Минфина от 19.01.2012 г. N 31-08160-10-18/1122, Комитета ВР Украины по вопросам финансов, банковской деятельности, налоговой и таможенной политики от 27.01.2012 г. N 04-39/10-83 см. ниже.

Лист ДПСУ від 19.01.2012 р. N 1255/6/17-216

(Витяг)

Відповідно до пп. 4 пп. 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі — Кодекс), не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи — підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Згідно із п. 1 та п. 2 ст. 1 Закону України від 18 листопада 1997 року N 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» дорогоцінні метали — це золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировини, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо).

Дорогоцінне каміння — це природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах).

Враховуючи викладене, фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку не мають право здійснювати виробництво та продаж ювелірних виробів.

При цьому слід зазначити, що згідно з п. 291.7 ст. 291 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп, які надають побутові послуги населенню, можуть виготовляти ювелірні вироби за індивідуальним замовленням та надавати послуги з ремонту ювелірних виробів.

Заступник Голови А. Ігнатов

(текст листа — з сайту «Профі-Винс«)

**************

Лист Мінфіну від 19.01.2012 р. N 31-08160-10-18/1122

Щодо класифікації діяльності з видобутку, виробництва, реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння

Відповідно до положень Закону України від 04.11.2011 р. N 4014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» (далі — Закон N 4014), який набрав чинності з 1 січня 2012 року, не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення.

Законом, який визначає правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними, є Закон України від 18.11.97 р. N 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (далі — Закон N 637).

Статтею 1 Закону N 637 визначено, що:

• дорогоцінні метали — золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо); (пункт 1)

• дорогоцінне каміння — природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах); (пункт 2)

• дорогоцінне каміння органогенного утворення — перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді; (пункт 3)

• видобуток дорогоцінних металів — вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами; (пункт 5)

• видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння — вилучення дорого цінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами; (пункт 6)

• виробництво дорогоцінних металів — вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів; (пункт 7)

• афінаж дорогоцінних металів — металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок. (пункт 19)

Відповідно до норм Закону N 4014 у заяві суб’єкта господарювання та свідоцтві платника єдиного податку зазначаються, зокрема, обрані фізичною особою — підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005.

Згідно із Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 «Добування руд інших кольорових металів», а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння — до підкласу 14.50.0 «Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань».

Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали.

При цьому цей підклас не включає:

• виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);

• виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).

Щодо сфери торгівлі дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені:

• підклас 51.52.4 «Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами»;

• підклас 51.56.0 «Оптова торгівля іншими проміжними продуктами», що включає оптову торгівлю коштовним камінням.

Перший заступник Міністра  А. Мярковський

(текст листа — з сайту «Профі-Винс«)

*************

КОМІТЕТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ, БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ

Лист від 27.01.2012 р. N 04-39/10-83

Про обрання спрощеної системи оподаткування платниками податків, які здійснюють виробництво та продаж ювелірних виробів

У Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики розглянуто листа, у якому порушуються питання щодо обрання спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності юридичними особами та фізичними особами — підприємцями, які здійснюють виробництво та продаж ювелірних виробів. За наслідками розгляду повідомляємо наступне.

Податковим кодексом України (із змінами, внесеними Законом України від 04.11.2011 р. N 4014 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності», який набрав чинності з 1 січня 2012 року) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності певними категоріями юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців та які повинні відповідати вимогам, визначеним цим Кодексом.

Однією із вимог можливості застосування цими особами спрощеної системи оподаткування є вид господарської діяльності, який обрано такими особами (пункт 291.4 стаття 291 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що господарська діяльність — це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Системний аналіз норм Податкового Кодексу свідчить про те, що у деяких випадках вид господарської діяльності визначається прямим посиланням на національний класифікатор видів економічної діяльності ДК 009:2005 (КВЕД ДК 009:2005) (статті 48, 154, 209, 291, 298, підрозділ 4 розділу XX Податкового кодексу України). При цьому, відповідно до пункту 298.3 статті 298 та пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України вид господарської діяльності згідно з КВЕД безпосередньо зазначається у заяві та свідоцтві платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця.

Податковим кодексом України встановлено, що не можуть бути платниками єдиного податку, зокрема, суб’єкти господарювання, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (підпункт 4 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 цього Кодексу).

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними регулює Закон України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» (N 637/97-ВР від 18.11.97 року).

Статтею 1 цього Закону визначено, що:

— дорогоцінні метали — золото, срібло, платина і метали платинової групи паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо) (пункт 1);

— дорогоцінне каміння — природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах) (пункт 2);

— дорогоцінне каміння органогенного утворення — перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді (пункт 3);

— видобуток дорогоцінних металів — вилучення дорогоцінних металів з надр і відходів гірничо-збагачувального або металургійного виробництва (хвости збагачення, відвали, шлаки, шлами, недогарки) усіма можливими способами (пункт 5);

— видобуток дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння — вилучення дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння з гірських порід усіма можливими способами (пункт 6);

— виробництво дорогоцінних металів — вилучення дорогоцінних металів із комплексних руд, концентратів та інших напівпродуктів, відходів і брухту, що містять ці метали, та афінаж дорогоцінних металів (пункт 7);

— афінаж дорогоцінних металів — металургійний процес одержання дорогоцінних металів високої чистоти шляхом відділення від них забруднюючих домішок (пункт 19).

Згідно із КВЕД ДК 009:2005 діяльність щодо видобутку дорогоцінних металів належить до підкласу 13.20.0 «Добування руд інших кольорових металів», а діяльність щодо видобутку дорогоцінного каміння — до підкласу 14.50.0 «Інші галузі добувної промисловості, не віднесені до інших групувань».

Діяльність щодо виробництва дорогоцінних металів належить до підкласу 27.41.0, що включає виробництво та афінаж необроблених дорогоцінних металів: золота, срібла, платини тощо; виробництво сплавів з дорогоцінних металів; виробництво напівфабрикатів з дорогоцінних металів; нанесення покриття з срібла на недорогоцінні метали; нанесення покриття з золота на недорогоцінні метали та срібло; нанесення покриття з платини або металів платинової групи на золото, срібло та недорогоцінні метали. При цьому, цей підклас не включає:

— виробництво годинникових корпусів з дорогоцінних металів (клас 33.50);

— виробництво ювелірних виробів з дорогоцінних металів (клас 36.22).

Жоден із зазначених видів діяльності не містить робіт, які б включали або були б пов’язані з виготовленням ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням. Зазначені види діяльності не передбачають наявність як результату їх провадження кінцевого продукту (товару) у вигляді ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, що можуть бути реалізовані.

Таким чином, не можуть обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності юридичні особи і фізичні особи — підприємці, які здійснюють видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення, за сферою регулювання Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» та вищевказаними кодами КВЕД ДК 009:2005.

Щодо сфери торгівлі ювелірними виробами з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням у КВЕД ДК 009:2005 визначені:

— підклас 51.47.9 «Оптова торгівля іншими непродовольчими товарами споживчого призначення, н. в. і. г.». Цей підклас включає:

— оптову торгівлю неелектричними музичними інструментами та нотами, фотографічними та оптичними товарами, іграми та іграшками, годинниками, ювелірними виробами, спортивними товарами, велосипедами, їх частинами та належностями, виробами зі шкіри та дорожніми належностями, іншими непродовольчими товарами споживчого призначення;

— підклас 51.52.4 «Оптова торгівля золотом та іншими дорогоцінними металами»;

— підклас 51.56.0 «Оптова торгівля іншими проміжними продуктами», що включає оптову торгівлю коштовним камінням;

— підклас 52.12.0 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту». Цей підклас включає:

— роздрібну торгівлю в універсальних магазинах широким асортиментом товарів без переваги продовольчих товарів: одягом, меблями, побутовими електротоварами, залізними виробами, косметичними товарами, ювелірними виробами, іграшками, спортивними товарами тощо;

— підклас 52.48.2 «Роздрібна торгівля годинниками та ювелірними виробами».

При цьому, Податковим кодексом України не встановлено обмежень на застосування спрощеної системи оподаткування суб’єктами господарювання, що здійснюють діяльність з виготовлення та реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням.

Таким чином, достатніми умовами для застосування спрощеної системи оподаткування відповідно до норм Податкового кодексу України є здійснення виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами. При цьому, про такі види діяльності фізична особа — підприємець зазначає у заяві при обранні спрощеної системи оподаткування.

Враховуючи норми пунктів 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо презумпції правомірності рішень платника податків у разі неоднозначного (множинного) трактування його прав і обов’язків, а також пункту 56.21 статті 56 цього Кодексу, за яким у таких випадках рішення приймається на користь платника податків, вважаємо, що юридичні особи та фізичні особи — підприємці при здійсненні ними виробництва годинникових корпусів з дорогоцінних металів, виробництва ювелірних виробів з дорогоцінних металів, а також оптової та роздрібної торгівлі ювелірними виробами мають право обрати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та зареєструватися платниками єдиного податку відповідно до норм Податкового кодексу України.

Крім того, повідомляємо, що Інструкція про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів (наказ Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. N 244) стосується лише питань здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінних металів, матеріалів, що містять дорогоцінні метали, відповідності їх державним стандартам, а також відповідності вставок із дорогоцінного каміння (природного та штучного), дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (природного та штучного) найменуванню, ваговим та технічним характеристикам, зазначеним на етикетці (бирці) виробу. У зв’язку із цим, Інструкція не може застосовуватися для визначення вимог щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

З огляду на викладене, не вбачається підстав для відкликання (скасування) раніше виданого листа N 04-39/12-58 від 19.01.2012 р. щодо зазначених питань.

Також слід зазначити, що з 1 січня 2012 року запроваджено новий національний класифікатор України ДК 009:2010 «Класифікація економічних видів діяльності». Згідно з роз’ясненнями Державної податкової служби України з метою поступового переходу до КВЕД ДК 009:2010 протягом 2012 року буде діяти КВЕД ДК 009:2005.

Зважаючи на викладене, а також на численні звернення платників податків з вищезазначеного питання, що надійшли до Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, враховуючи норми статей 14, 17 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (із змінами), Комітет вважає за необхідне Державній податковій службі України надати узагальнюючу податкову консультацію у порядку, встановленому статтею 52 Податкового кодексу України, з урахуванням позиції Комітету.

Голова Комітету В. Хомутиннік

(текст листа — з сайту «Профі-Винс«)

*************

ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ СЛУЖБА УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 06.02.2012 г. N 3443/7/17-1217

Государственным налоговым администрациям в АР Крым, областях, гг. Киеве и Севастополе

Относительно применения упрощенной системы налогообложения, учета и отчетности субъектами хозяйствования, осуществляющих производство и продажу ювелирных изделий

Государственная налоговая служба Украины в связи с многочисленными обращениями относительно перехода на упрощенную систему налогообложения, учета и отчетности субъектов хозяйствования, осуществляющих производство и продажу ювелирных изделий сообщает следующее.

С 1 января 2012 года вступил в силу Закон Украины от 4 ноября 2011 года N 4014-VI «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и некоторые другие законодательные акты Украины относительно упрощенной системы налогообложения учета и отчетности» (далее — Закон N 4014).

Абзацем четвертым подпункта 291.5.1 пункта 291.5 статьи 291 главы 1 раздела XIV Кодекса (в редакции Закона N 4014) установлено, что субъекты хозяйствования, осуществляющие добычу, производство, реализацию драгоценных металлов и драгоценных камней, в том числе органогенного образования, не могут быть плательщиками единого налога.

В Кодексе понятие «добыча, производство, реализация драгоценных металлов и драгоценных камней» не определено. Термины, применяемые в Кодексе и не определяемые им, используются в значении, установленном другими законами (ст. 5 Кодекса).

Законом, который определяет правовые основы и принципы государственного регулирования добычи, производства, использования, хранения драгоценных металлов и драгоценных камней и контроля за операциями с ними, является Закон Украины от 18 ноября 1997 года N 637/97-ВР «О государственном регулировании добычи, производства и использования драгоценных металлов и драгоценных камней и контроле за операциями с ними» (далее — Закон N 637).

Пунктом 1 статьи 1 Закона N 637 установлено, что драгоценные металлы — это золото, серебро, платина и металлы платиновой группы (палладий, иридий, родий, осмий, рутений) в любом виде и состоянии (сырье, сплавы, полуфабрикаты, промышленные продукты, химические соединения, изделия, отходы, лом и т.п.). Драгоценные камни — это природные и искусственные (синтетические) минералы в сырье, необработанном и обработанном виде (изделиях) (п. 2 ст. 1 Закона N 637).

Понятие «изделия из драгоценного металла» определено в Инструкции об осуществлении государственного экспертно-пробирного контроля за качеством ювелирных и бытовых изделий из драгоценных металлов, утвержденной приказом Министерства финансов Украины от 20.10.1999 г. N 244 и зарегистрированной в Министерстве юстиции Украины 25.03.2004 года за N 369/8968.

Так, изделие из драгоценного металла — это любое ювелирное (бытовое) изделие, изготовленное из сплавов драгоценных металлов (золота, серебра, платины, палладия), которое используется как украшение или предмет быта.

Кроме того, пунктом 2 ст. 4 Закона N 637 определено, что все субъекты предпринимательской деятельности независимо от форм собственности, занимающиеся операциями с драгоценными металлами, драгоценными камнями органогенного образования и полудрагоценными камнями, ювелирными изделиями из них, проводят их учет по установленным формам и подают статистическую отчетность. Оперативный учет добычи, переработки, перемещения драгоценных металлов, драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования и полудрагоценных камней, ювелирных изделий из них ведется субъектами предпринимательской деятельности отдельно по каждому виду операции с учетом технологии, вида образованных отходов и производственных потерь. Особенности учета драгоценных металлов, драгоценных камней, драгоценных камней органогенного образования и полудрагоценных камней определяются Министерством финансов Украины.

Согласно ст. 1 Закона N 637 субъекты предпринимательской деятельности, которые производят ювелирные изделия и бытовые изделия из драгоценных металлов, обязаны иметь именник, оттиск которого проставляется изготовителем на всех изделиях, и ежегодно подлежит регистрации в органах, осуществляющих государственный пробирный контроль.

Относительно распределения видов деятельности, согласно Национального классификатора Украины ДК 009:2005 утвержденного Приказом Госпотребстандарта Украины от 26 декабря 2005 года N 375 (в Министерстве юстиции Украины не зарегистрирован), связанных с производством и реализацией драгоценных металлов, согласно письма от Государственной службы статистики Украины от 30.12.11 г. N 14/3-12/636 классификация видов экономической деятельности имеет преимущественно статистическое назначение и методологические основы применения.

Таким образом, субъекты хозяйствования, осуществляющие добычу, производство и реализацию драгоценных металлов и драгоценных камней, в том числе ювелирных изделий, не могут применять упрощенную систему налогообложения.

Вместе с тем, отмечаем, что физические лица — предприниматели, оказывающие бытовые услуги населению, в частности по изготовлению ювелирных изделий по индивидуальным заказам и услуги по ремонту ювелирных изделий, имеют право применять упрощенную систему налогообложения (подпункт 28 и 29 пункта 291.5.8 статьи 291 Кодекса).

Заместитель Председателя А. П. Игнатов

(текст листа — з сайту «Профі-Винс«)

Добавить комментарий