Ограничение сроков возврата валютной выручки 90 дней применяется независимо от даты заключения договора

Постановлением Правления НБУ 475 изменен срок расчетов по операциям экспорта и импорта товаров. Со дня вступления Постановления в силу — с 19.11.12 — этот срок уменьшен со 180 до 90 дней. Отметим, что под «операциями экспорта и импорта товаров» подразумеваются операции, упомянутые в статьях 1 и 2 Закона «О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте» — это экспорт товаров, услуг, прав интеллектуальной собственности,  а также импортные операции резидентов.

Сроки расчетов по таким операциям  установлены статьями 1 и 2 Закона «О порядке осуществления расчетов в иностранной валюте».  По общему правилу, для экспорта  — это сроки, предусмотренные договорами, но не более 180 дней, для импорта – 180 дней. Вводя срок 90 дней, НБУ воспользовался правом, предоставленным ему частью 3 статьи 1 и частью 4 статьи 2 Закона.

Учитывая норму статьи 58 Конституции о недопустимости обратного действия законов и других нормативно-правовых актов во времени, логично было бы предположить, что ограничение 90 дней будет применяться к договорам, заключенным после вступления Постановления 475 в силу – 19.11.12.  Ведь именно в договорах обуславливаются сроки оплаты или поставки. Соответственно в договорах, заключенных до 19.11.12, эти сроки могли составлять до 180 дней.

Однако НБУ в письме от 05.12.2012 № 29-209/12263 высказал иную точку зрения: «независимо от даты заключения внешнеэкономического договора, если авансовый платеж по импортному договору или поставка по экспортному договору осуществляется в период действия Постановления №475, то на такие операция распространяется требование их завершения в срок 90 дней».

Права и обязанности сторон внешнеэкономического договора определяются условиями самого договора, а договор заключается в соответствии с нормами действующего законодательства Украины и международными договорами Украины. Внесение изменений в договор, как правило, допустимо только по обоюдному согласию сторон. У стороны договора – нерезидента – отсутствуют какие-либо основания изменять условия договора в связи с регуляторными актами НБУ, вступившими в силу после заключения договора. Точно также, с оглядкой на ст. 58 Конституции, такие основания отсутствуют и у резидента.

Однако с уверенностью можем утверждать, что ни договорные обязательства сторон, ни ст. 58 Конституции не будут основанием для налоговых органов воздержаться от начисления пени 0,3% за каждый день просрочки «возврата валютной выручки».

Комментируемое письмо НБУ содержит и другие любопытные положения. К примеру,  НБУ возлагает обязанность продажи валюты, которая поступает на счета резидентов, открытые за пределами Украины на основании индивидуальной лицензии, на самих резидентов. По мнению НБУ такой резидент обязан перечислить необходимую для продажи сумму валюты в уполномоченный банк, или продать валюту за счет средств, находящихся в уполномоченном банке.  В связи с этим отметим, что согласно п. 7 Постановления 475 обязанность продажи валюты возлагается на субъектов межбанковского валютного рынка Украины. К таким субъектам относятся уполномоченные банки и финансовые учреждения, но не их клиенты (см. п. 4 раздела I Положения о порядке и условиях торговки иностранной валютой, утвержденного Постановлением НБУ от 10.08.2005 № 281).

Напоследок, не можем удержаться от замечания:  обычай некоторых юристов включать действия правительства в раздел «форс-мажор» наряду с войной и стихийными бедствиями, вызывает всё более грустную улыбку.

Игорь Забута, Юридическая компания BLC-Ukraine

P.S. Позицию НБУ предсказуемо поддержала ГНСУ в письме от 17.12.2012 г. N 11673/0/71-12/22-3317 (см. ниже).

Лист НБУ від 05.12.2012 р. № 29-209/12263

Територіальним управлінням Національного банку України, Банкам України, Асоціації українських банків, Асоціації “Український кредитно-банківський союз”, Незалежній асоціації банків України

Роз’яснення щодо практичного застосування окремих нормативно-правових актів Національного банку України

У зв’язку із запитами банків щодо практичного застосування окремих норм постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 № 475 “Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті” (далі – Постанова № 475) та постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 № 476 “Про порядок виплати переказів із-за кордону фізичним особам” (далі – Постанова № 476) Національний банк України надає такі роз’яснення.

Про практичне застосування норм Постанови № 475:

1. Про здійснення продажу іноземної валюти в залежності від виду зовнішньоекономічної діяльності резидентів.

Постанова № 475 не містить виключень щодо нездійснення продажу надходжень в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами. Усі надходження в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та у російських рублях у вигляді валютної виручки резидентів від продажу товарів за зовнішньоекономічними договорами підлягають обов’язковому продажу на загальних підставах незалежно від виду зовнішньоекономічної діяльності резидентів.

Незалежно від наявності у клієнта перед банком зобов’язань за кредитними, депозитними та іншими договорами надходження в іноземній валюті у вигляді валютної виручки резидентів підлягають обов’язковому продажу в порядку встановленому Постановою № 475.

2. Про запровадження 90-денного строку розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Відповідно до пункту 3 Постанови № 475 розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, незалежно від дати укладання зовнішньоекономічного договору, якщо авансовий платіж за імпортним договором або поставка товару за експортним договором здійснюються в період дії Постанови № 475, то на такі операції розповсюджуються вимоги щодо завершення цих операцій у 90-денний строк.

3. Про зняття експортних операцій з контролю в період дії Постанови № 475.

Відповідно до абзацу першого пункту 2.3 розділу 2 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього. Таким чином, у разі проведення обов’язкового продажу надходжень у іноземній валюті, банк знімає відповідну експортну операцію резидента з контролю після зарахування іноземної валюти та гривневого еквіваленту, одержаного внаслідок обов’язкового продажу іноземної валюти, на поточні рахунки цього резидента.

4. Чи підлягають обов’язковому продажу кошти в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та у російських рублях, що надійшли на користь резидентів-посередників за договорами комісії, доручення, консигнації або за агентськими угодами і які підлягають подальшому перерахуванню власникам коштів?

У разі, якщо відповідно до норм цивільного законодавства та укладених договорів, право власності на кошти в іноземній валюті не належить резидентам-посередникам, такі надходження підлягають подальшому перерахуванню на рахунки їх власників. Уповноважені банки, які обслуговують цих власників, здійснюють обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті відповідно до вимог Постанови № 475.

Обов’язковий продаж винагороди в іноземній валюті за надання посередницьких послуг, що надходить на користь резидентів-посередників здійснюють уповноважені банки, що обслуговують цих посередників.

5. Чи підлягають обов’язковому продажу кошти в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та у російських рублях, що були перераховані на користь нерезидента і повернулися у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання повністю або частково не виконані?

Кошти в іноземній валюті, що були куплені і перераховані на користь нерезидента та повернені на адресу резидента у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання між сторонами частково або повністю не виконані, підлягають продажу відповідно до вимог пунктів 7 та 8 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою .

Власні кошти резидента, що були перераховані на користь нерезидента та повернені на адресу резидента, не підлягають обов’язковому продажу відповідно до вимог Постанови № 475.

7. Про здійснення обов’язкового продажу валютної виручки, що надходить на рахунки резидентів, відкриті за межами України на підставі індивідуальної ліцензії на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України.

Такі надходження підлягають продажу на загальних підставах відповідно до вимог Постанови № 475.

У разі, якщо виручка в іноземній валюті надійшла на рахунок резидента, відкритий за межами України, резидент здійснює обов’язковий продаж наступним чином: перераховує суму в іноземній валюті необхідну для обов’язкового продажу в уповноважений банк або здійснює обов’язковий продаж за рахунок коштів в іноземній валюті, розміщених на власних поточних рахунках в уповноваженому банку.

Перерахування резидентом іноземної валюти з рахунку, відкритого за межами України, має бути здійснено не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування валютної виручки на цей рахунок.

Відповідальність за недотримання вимоги щодо обов’язкового продажу покладається на цього резидента.

Про практичне застосування норм Постанови № 476:

1. Про виконання вимог пункту 1 Постанови № 476 в частині продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті із-за меж України на користь фізичних осіб.

Наголошуємо, що вимога щодо продажу на міжбанківському валютному ринку України поширюється на усі надходження із-за меж України в іноземній валюті на користь фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) у сумі, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 150 000 гривень за місяць.

2. Про зарахування гривневого еквіваленту від продажу надходжень в іноземній валюті на поточні рахунки клієнтів.

Гривневий еквівалент від продажу надходжень в іноземній валюті на користь фізичних осіб повинен бути зарахований на будь-який власний поточний рахунок фізичної особи в гривнях, відкритий в уповноваженому банку, який здійснив продаж іноземної валюти.

Перерахування гривневого еквіваленту від продажу надходжень в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб, відкриті в інших банках, не допускається.

3. Про виконання вимог пункту 1 Постанови № 476 в частині зарахування гривневого еквіваленту від продажу надходжень в іноземній валюті із-за меж України на користь фізичних осіб, у разі відсутності у цих фізичних осіб відкритого поточного рахунку у гривнях.

Уповноважені банки терміново мають інформувати клієнтів-фізичних осіб про зміни в нормативно-правових актах Національного банку України, що регулюють порядок здійснення переказів в іноземній валюті, зокрема в частині введення норми щодо продажу надходжень із-за меж України в іноземній валюті на користь фізичних осіб у сумі, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 150 000 гривень за місяць.

У разі, якщо фізична особа-отримувач переказу має в уповноваженому банку рахунок в іноземній валюті і була ідентифікована банком, уповноважений банк, для зарахування гривневого еквіваленту від продажу надходжень в іноземній валюті, відкриває такій особі поточний рахунок у гривнях.

Укладання договору банківського рахунку в гривнях здійснюється під час першого звернення такої особи до банку.

У разі, якщо фізична особа-отримувач переказу не має в цьому банку рахунків і не була ідентифікована банком, уповноважений банк зараховує гривневий еквівалент від продажу надходжень в іноземній валюті на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2909 “Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку” до моменту звернення фізичної особи до банку для відкриття поточного рахунку в гривнях. Якщо клієнт не звернувся до банку, то банк здійснює купівлю іноземної валюти за рахунок цієї гривні та повертає іноземну валюту ініціатору переказу з урахуванням вимог статті 31 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”.

Роз’яснення щодо практичного застосування норм Постанови № 476 надається в доповнення до листа Національного банку України від 28.11.2012 № 29-209/11992.

Директор Генерального департаменту грошово-кредитної політики О. А. Щербакова

*****************************

Лист ГНСУ від 17.12.2012 р. N 11673/0/71-12/22-3317

Щодо відліку нових строків розрахунків у ЗЕД

У зв’язку з набранням чинності з 17 листопада 2012 року Закону України від 06.11.2012 р. N 5480-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» (далі — Закон N 5480) та постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 р. N 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (далі — Постанова N 475) при проведенні підрозділами по контролю за операціями у сфері ЗЕД перевірок експортно-імпортних операцій, які здійснюють суб’єкти господарювання у зовнішньоекономічній сфері, необхідно керуватись наступним.

Законом N 5480 внесено зміни до Закону України від 23.09.94 р. N 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі — Закон N 185), відповідно до яких Національному банку України надано право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що встановлені частиною першою статті 1 та 2 Закону N 185.

Національний банк України своєю Постановою N 475, яка набрала чинності 19 листопада, установив, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

З урахуванням викладеного 90-денний строк розрахунків поширюється на експортні операції, по яких оформлення вантажної митної декларації продукції, що експортується, та підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, проведені починаючи з 19 листопада 2012 року.

Відповідно при здійсненні імпортних операцій 90-денний строк розрахунків поширюється на здійснені авансові платежі (при застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву здійснені уповноваженим банком платежі на користь нерезидента) з 19 листопада.

Якщо оформлення митної декларації (підписання актів або інших документів, що засвідчують виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності) за експортними операціями або платежі (виставлення векселя на користь постачальників продукції, робіт, послуг, що імпортуються) за імпортними операціями відбувалися до 19.11.2012 р., то на розрахунки за вказаними експортними, імпортними операціями поширюється 180-денний строк розрахунків.

При цьому, враховуючи, що Закон N 185 не ставить порядок розрахунків за експортно-імпортними операціями у залежність від моменту (дати) укладання зовнішньоекономічного контракту, тому по експортно-імпортних операціях, які здійснюються починаючи з 19.11.2012 р. незалежно від дати укладання зовнішньоекономічного контракту буде застосовуватись 90-денний строк розрахунків.

Перший заступник Голови -начальник податкової міліції А. Головач

Добавить комментарий