Продажи через Интернет и обязанность применения РРО

Обновленная редакция Закона об РРО вызвала множество обоснованных вопросов относительно обязанности применения РРО и выдачи расчетного документа при продаже товаров и услуг через Интернет.

Закон, при буквальном прочтении, обязывает:

1) применять РРО при осуществлении расчетных операций не только в наличной, но и в безналичной форме с применением платежных карт, а также
2) выдавать покупателю расчетный документ установленного образца в случае, если заказ или оплата товара (услуги) осуществляется через Интернет.

По всей вероятности законодатель подразумевал расчеты с применением платежных карт непосредственно на месте совершения покупки и оплаты картой через терминал, но это намерение законодателя не было отражено в формулировке ст. 3 Закона.

Очевидная абсурдность формулировок Закона вызвала необходимость разъяснений со стороны ГФС.

В письме №6556/6/99-99-22-07-03-15 ГФС признает отсутствие необходимости применения РРО в случае:
• если оплата осуществляется с помощью платежных карт и, при этом,
• «место расчетов не определено».

Примером такой операции может быть расчет картой за информационно-консультационные услуги или ПО, которые были получены покупателем через Интернет (место расчетов не определено).

Кроме того, ГФС согласилась с тем, что документы, создаваемые в платежных системах, имеют право на существование в электронной форме («при условии доставки документа покупателю»), и в такой форме являются первичным документом.

В листовке от 08.06.2015 ГФС высказала мнение, что для предоставления расчетного документа (чека) позволительно воспользоваться услугами курьера, и еще раз подтвердила отсутствие необходимости применения РРО в случае расчетов с помощью платежных карт за ПО, доставленное покупателю через Интернет.

Напомним, что письма ГФС не имеют статуса нормативно-правового документа, а мнение ГФС меняется с завидной стабильностью. Привлечение налогоплательщика к ответственности невозможно только в случае, если он действовал на основании индивидуальной или обобщающей налоговой консультации.

Лист ДФС від 30.03.2015 р. №6556/6/99-99-22-07-03-15

Державна фіскальна служба України розглянула лист газети «Бухгалтерія» від 25.02.2015 р. N 52/8в щодо порядку проведення розрахунків у системі електронної торгівлі і повідомляє.

Закон України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія Закону поширюється на всіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до ст. 2 Закону розрахункова операція — приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу).

Розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО.

Згідно з п. 2 ст. 3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 4 розділу I Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 р. N 705 (далі — Положення), визначено, що система електронної торгівлі (комерції) — сукупність правил, процедур і програмно-технічних засобів, використання яких дає змогу користувачу здійснити віддалений доступ до прейскурантів торговців, подати замовлення на поставку та оплату замовлених товарів (послуг).

Розділом VII Положення установлені загальні правила документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів.
Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням електронних платіжних засобів, можуть бути в паперовій та/або електронній формі. Вимоги до засобів формування документів за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів і їх оброблення визначаються платіжною системою з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Національного банку.

Під час здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів у системах електронної комерції та інших системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням електронного платіжного засобу за умови доставки його користувачу.

Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Враховуючи викладене, при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп’ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.

Щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу (наданні) товарів (послуг) через мережу Інтернет.

***

Листовка «О применении регистраторов расчетных операций при продаже (предоставлении) товаров (услуг) через сеть Интернет» от 08.06.2015 г.

Законом України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон №265) визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон №71) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) і, зокрема, Закону №265.

Зокрема, суттєві зміни було внесено у правила розрахунків за товари (послуги), реалізовані через мережу Інтернет.

Так, пунктом 2 статті 3 Закону №265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Одночасно із Закону №265 виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО та РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.

Тобто, суб’єкти господарювання при продажі товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи-підприємці платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.

Такі зміни викликані значним поширенням продажу товарів (послуг), замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, що запровадить захист прав споживачів у разі отримання недоброякісного товару (послуги), створить можливості звернення до судових органів для захисту прав, сприятиме зменшенню обігу контрафактних та контрабандних товарів.

Наведемо кілька прикладів розрахунків за реалізовані (надані) товари (послуги) у мережі Інтернет.

Приклад 1.

Громадянином у інтернет-магазині було замовлено кондиціонер для власних потреб. За умовами договору доставку товару забезпечує продавець.
У цьому випадку, відповідно до вимог Закону №265 інтернет-магазин зобов’язаний забезпечити видачу покупцеві розрахункових документів (чеків), які підтверджують сплату громадянином коштів за реалізований йому інтернет-магазином кондиціонер. При цьому, є два способи видачі громадянину такого розрахункового документу (чеку).

Перший спосіб передбачає видачу громадянину розрахункового документу (чеку) за допомогою кур’єрської служби, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею інтернет-магазину.

Інший спосіб видачі громадянину розрахункового документу (чеку) – пробиття його через зареєстрований на інтернет-магазин портативний РРО при передачі громадянину придбаного кондиціонеру та сплаті ним коштів за його придбання.

Приклад 2.

Громадянином у розробника замовлено комп’ютерну програму. За умовами договору доставка та установка такої програми здійснюється через мережу Інтернет. Також через Інтернет у безготівковій формі проводиться сплата коштів за її отримання (шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок).

У цьому випадку, враховуючи що розрахунки здійснювались у безготівковій формі (наприклад, за допомогою платіжних карт MasterCard, Visa), РРО не застосовується.